1. Орфоепічний словник української мови

ювілярка

ювіля́рка

[йув'іл’арка]

-ркие, д. і м. -рц'і, р. мн. -рок

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ювілярка — ЮВІЛЯ́РКА, и, ж. Жін. до ювіля́р. Численні привітання ювілярці [Н. М. Ужвій] від заводів і колгоспів .. сповнені щирої вдячності за її дійове, яскраве, хвилююче .. мистецтво (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. ювілярка — ювіля́рка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. ювілярка — -и. Жін. до ювіляр. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ювілярка — ЮВІЛЯ́РКА, и, ж. Жін. до ювіля́р. Численні привітання ювілярці [Н. М. Ужвій] від заводів і колгоспів.. сповнені щирої вдячності за її дійове, яскраве, хвилююче.. мистецтво (Мист., 6, 1958, 35). Словник української мови в 11 томах