Джерело: Орфоепічний словник української мовина Slovnyk.me
Значення в інших словниках
юриспруденція —
див. ПРАВОЗНАВСТВО
Словник синонімів Караванського
юриспруденція —
Правознавство
Словник чужослів Павло Штепа
юриспруденція —
рос. юриспруденция сукупність правових наук, правознавство. Вживається також для позначення теоретичної діяльності в галузі права й практики його застосування.
Eкономічна енциклопедія
юриспруденція —
ЮРИСПРУДЕ́НЦІЯ, ї, ж. 1. Сукупність наук з права; правознавство. Боротьба матеріалізму і ідеалізму відбувається також в галузі історії, політичної економії, юриспруденції та інших суспільних наук (з публіц. літ.).
Словник української мови у 20 томах
юриспруденція —
юриспруде́нція іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
юриспруденція —
-ї, ж. Сукупність наук з права; правознавство.
Великий тлумачний словник сучасної мови
юриспруденція —
юриспруде́нція (лат. jurisprudentia – знання права) сукупність правових наук, правознавство. Вживається також для позначення теоретичної діяльності в галузі права й практики застосування права.
Словник іншомовних слів Мельничука
юриспруденція —
Сукупність правових наук, правознавство; визначення, присутнє у назвах напрямків теорії права, ск., ю. аналітична.
Універсальний словник-енциклопедія
юриспруденція —
ПРАВОЗНА́ВСТВО (сукупність наук, які вивчають закони, суд тощо), ЮРИСПРУДЕ́НЦІЯ, ПРА́ВО розм. Заявила (Варвара) твердо, що вчитиметься на прокурора. В крайньому випадку на суддю: заявивши про це, обклалася літературою з криміналістики і правознавства (І.
Словник синонімів української мови
юриспруденція —
Юриспруде́нція, -ції, -цією
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
юриспруденція —
ЮРИСПРУДЕ́НЦІЯ, ї, ж. Сукупність наук з права; правознавство. Боротьба матеріалізму і ідеалізму відбувається також в галузі історії, політичної економії, юриспруденції та інших суспільних наук (Ком. Укр., 10, 1966, 36).
Словник української мови в 11 томах