явір

я́вір

ав'ір]

йавора, м. (на) йавор'і, мн. йавори, йавоур'іў

два йавори

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. явір — Явора. Дерево родини кленових з великим п’ятилопатевим листям; білий клен, іноді осокір. Посадили над козаком Явір та калину (Т.Шевченко); Ходім туди, де явори високі Над воду гнуться з берегів (О.Олесь); Коло вікна шелестить листя явора (Г.Косинка); Уже стоять вози під яворами (Л.Костенко). Літературне слововживання
  2. явір — Яворець, яворик, яворина, яворко, яворок, яворонько, яворочок Словник синонімів Вусика
  3. явір — явора, ч. Дерево родини кленових з великим п'ятилопатевим листям; білий клен (іноді цим словом називають осокір та деякі інші тополі). || Деревина цього дерева. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. явір — Я́ВІР, я́вора, ч. Дерево родини кленових з великим п'ятилопатевим листям; білий клен, яворина (іноді цим словом називають осокір та деякі інші тополі). Посадили над козаком Явір та ялину, А в головах у дівчини Червону калину (Т. Словник української мови у 20 томах
  5. явір — я́вір іменник чоловічого роду * Але: два, три, чотири я́вори Орфографічний словник української мови
  6. явір — Я́ВІР (дерево родини кленових), БІ́ЛИЙ КЛЕН, ЯВОРИ́НА. Стоїть явір над водою, В воду похилився (пісня); Гнеться яворина Від вітрів (Р. Братунь). Словник синонімів української мови
  7. явір — Я́вір, я́вора, -рові; я́вори́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. явір — Я́ВІР, я́вора, ч. Дерево родини кленових з великим п’ятилопатевим листям; білий клен (іноді цим словом називають осокір та деякі інші тополі). Посадили над козаком Явір та ялину, А в головах у дівчини Червону калину (Шевч. Словник української мови в 11 томах