європеєць

європе́єць

[йеиўропейcц']

-йц'а, ор. -йцеим, м. (на) -йцеив'і/-йц'у, мн. -йц'і, -йц'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. європеєць — європе́єць іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. європеєць — ЄВРОПЕ́ЄЦЬ див. європе́йці. Словник української мови в 11 томах
  3. європеєць — Європеєць, -пейця м. Европеецъ. Ми вже стали європейцями. Левиц. І. Словник української мови Грінченка