1. Орфоепічний словник української мови

індукований

індуко́ваний

[індукованией]

м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. індукований — ІНДУКО́ВАНИЙ, а, е, ел., фіз. Дієпр. пас. до індукува́ти. Індукований струмом рух – уявний рух нерухомого об'єкта, який викликаний рухом інших об'єктів, що оточують його (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  2. індукований — індуко́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  3. індукований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до індукувати. Індуковане божевілля — різновид психогенного захворювання, спричинене під впливом психічно хворої людини в особи, яка до цього не страждала на психічне захворювання. Великий тлумачний словник сучасної мови