1. Орфоепічний словник української мови

іногородній

іногоро́дній

[іногород(')н'ій]

м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іногородній — Зпозаміський Словник чужослів Павло Штепа
  2. іногородній — іногоро́дній прикметник Орфографічний словник української мови
  3. іногородній — -я, -є. З іншого міста, чужоміський. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. іногородній — ІНОГОРО́ДНІЙ (з іншого міста), ЧУЖОМІСЬКИ́Й. — Це машини не наші, — не моргнувши оком, відповідає він. Дійсно, три виявились іногородніми. Але чотири все-таки були нашими київськими (з газети) Словник синонімів української мови
  5. іногородній — ІНОГОРО́ДНІЙ, я, є. З іншого міста, чужоміський. Три таксі виявились іногородніми. Але чотири все-таки були нашими, київськими (Веч. Київ, 6.VI 1961, 3). Словник української мови в 11 томах