ініціатива

ініціати́ва

[ін'іц'іатива]

-вие, д. і м. -в'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ініціатива — за ініціативою чи з ініціативи? Слово ініціатива походить від латинського initium – початок. Уживається воно в значенні “перший крок у якійсь справі, почин; активна, провідна роль у діях, заповзятливість”. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. ініціатива — рос. инициатива (фр. initiative, від латин. initium — початок) — 1. Почин; активна, провідна роль у будь-яких діях, заповзятливість. 2. Підприємливість, здатність до самостійних активних дій. 3.1. Eкономічна енциклопедія
  3. ініціатива — ініціати́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. ініціатива — -и, ж. 1》 Перший крок у якій-небудь справі; почин. || (перев. мн.) Пропозиція або почин, спрямовані на досягнення чого-небудь. Мирні ініціативи. Висувати ініціативи. || Активна провідна роль у будь-яких діях, заповзятливість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ініціатива — ініціати́ва (франц. initiative, від лат. initium – початок) почин; активна, провідна роль у будь-яких діях, заповзятливість; ¤ І. законодавча – право вносити проекти законів в законодавчий орган, який зобов’язаний обговорити їх і прийняти рішення. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. ініціатива — ПОЧИ́Н (перший крок у якій-небудь справі, який хтось здійснює), ПОЧИНА́ННЯ, ІНІЦІАТИ́ВА. Сьогодні сяйвом аметистів сіяє Кам'янка й Тульчин: в гарячій змозі декабристів і твій (Пушкіна) гарячий був почин (П. Словник синонімів української мови
  7. ініціатива — ІНІЦІАТИ́ВА, и, ж. 1. Перший крок у якій-небудь справі; почин. Думаю, що не слід мені брати ініціативи таких речей (Л. Укр., V, 1956, 303); Крім більшовиків, нікому було взяти на себе ініціативу створення нового, III Інтернаціоналу (Біогр. Словник української мови в 11 томах