Аецій

Ае́цій

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Аецій — (Aetius) Флавій, 390-454 до н.е., воєначальник і політик у Західнорим. імперії; 451 переміг візиґотів і гуннів на чолі з Аттілою в Ґаллії на Каталавнійських Полях (теп. Шалон-на-Марні, Франція); убитий Валентиніаном III. Універсальний словник-енциклопедія