Антон
Анто́н
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- антон — (-а) ч. 1. крим. Двірник. БСРЖ, 37; СЖЗ, 11; ЯБМ, 1, 37. 2. крим., мол. Сторож. БСРЖ, 37; ПСУМС, 3; СЖЗ, 11; ЯБМ, 1, 32. Словник жарґонної лексики української мови