Антон

Анто́н

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. антон — (-а) ч. 1. крим. Двірник. БСРЖ, 37; СЖЗ, 11; ЯБМ, 1, 37. 2. крим., мол. Сторож. БСРЖ, 37; ПСУМС, 3; СЖЗ, 11; ЯБМ, 1, 32. Словник жарґонної лексики української мови