Батий

Бати́й

іменник чоловічого роду, істота

історична особа

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Батий — 1208-55, монгольський хан, полководець, онук Чинґіс-хана, засновник і правитель (з 1242) Золотої Орди; 1236-38 один з керівників, 1238-42 гол. командувач Вел. зх. походом монголів (Батиєва навала). Універсальний словник-енциклопедія