1. Орфографічний словник української мови

Волох

Воло́х

прізвище

* Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.

∗∗∗

во́лох

іменник чоловічого роду

волосина

розм., частіше вживається у множині

воло́х

іменник чоловічого роду, істота

представник романомовного населення придунайських князівств та Трансільванії — до утворення Румунії у 1860-х рр.

іст.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. волох — ВОЛОХ – ВОЛОФ Волох, -а. Представник середньовічного населення Придунайських князівств і Трансільванії, з яких пізніше сформувалися румунська і молдовська нації. Волоф, -у. Народ у Сенегалі; мова цього народу. Літературне слововживання
  2. волох — див. волохи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. волох — ВОЛО́Х див. воло́хи. Словник української мови у 20 томах
  4. волох — Воло́х, -ха; воло́хи, -хів, -хам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. волох — ВО́ЛОХ див. во́лохи. Словник української мови в 11 томах
  6. волох — Волох, -ха м. 1) Балахъ, румынъ. Ой волохи, волохи, вас осталося трохи; і ви, молдавани, тепер ви не пани. Шевч. 153. 2) мн. волохи. Волоса на рукахъ и пр. Так волохи й повставали. Ном. № 8191. Словник української мови Грінченка