Денис

Дени́с

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Денис — гр.; особове ім'я Dionysios; від Dionysos — Діоніс; у грецькій міфології — бог життєвих сил природи, вина і веселощів (буквально: присвячений Діонісові). Церк. ДіОнисій. Дениско, Денисонько, Денисочко, Дениска. Власні імена людей. Словник-довідник
  2. Денис — Дени́с, -са. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)