Дич
Дич
іменник чоловічого роду
населений пункт в Україні
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дич — Дикунство, див. глуш, гуща Словник чужослів Павло Штепа
- дич — дич дикун (м, ср, ст): Ти даремно кажеш, що наш малий не вміє поводитися в церкві. Ти ще інших дітисок не видів, то не діти, а просто дич якась. Ніякого виховання ні в батьків, ні в дітей (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- дич — див. дикий Словник синонімів Вусика