Дір
Дір
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Дір — ?-882?, напівлегендарний київський кн.; згідно з Повістю временних літ був варягом, співправителем Аскольда, частина дослідників вважає, що Д. князював раніше або пізніше; араб. вчений X ст. аль-Масуді називав Д. першим із слов'янських кн. Універсальний словник-енциклопедія