Каракалла
Карака́лла
іменник чоловічого роду, істота
історична особа
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Каракалла — 188-217, син Септимія Севери, з 211 — рим. імператор; надав право рим. громадянства майже всьому населенню імперії; вів численні війни з германцями і парфянами; закінчив будівництво вел. лазень (т.зв. терми К.); був убитий. Універсальний словник-енциклопедія