Кок

Значення в інших словниках

1. кок — I див. коки. II -а, ч. Кухар на кораблі. III -а, ч. Зачіска у вигляді збитого або завитого пасма волосся, що стирчить догори над чолом. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. кок — Кухар, куховар, кухарчук, див. кухмістер Словник чужослів Павло Штепа
3. кок — КОК¹ див. ко́ки. КОК², а, ч. Кухар на кораблі. Кухнею керував вісімдесятилітній Махтей, найстаріший мореплавець з Лебединого, що колись об'їздив увесь світ матросом та коком, а тепер доживає віку тут, на маяку (М. Словник української мови у 20 томах
4. кок — кок накручене на маківці пасмо волосся (м, ср, ст): Як Сяня була менша, а Мамця були на роботі, все бігала до сусідки (називала її Мама Галя, а та опікувалася і своєю малою – Вікою – ну, і Сянею), і та крутила їй такий файний кок. Не все то добре виходило, але завше тішило малу (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. кок — (голл. kok) кухар на кораблі Словник іншомовних слів Мельничука
6. кок — КУ́ХАР (робітник, який готує їжу), КУХОВА́Р, ПО́ВАР розм., КУХМІ́СТЕР заст.; КАШОВА́Р (у військовій частині або робочій артілі); КОК (на кораблі); КУЛІНА́Р (фахівець з кулінарії). Кухар укинув в окріп рибу і підкинув в огонь очерету (І. Словник синонімів української мови
7. кок — КОК¹ див. ко́ки. КОК², а, ч. Кухар на кораблі. Він.. заглянув на камбуз, де матроси під керівництвом низенького товстого кока чистили картоплю (Ткач, Крута хвиля, 1956, 63); Жінки.. Словник української мови в 11 томах