1. Орфографічний словник української мови

Мірошник

Міро́шник

прізвище

* Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.

∗∗∗

міро́шник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мірошник — -а, ч. Власник млина; той, хто працює в млині; мельник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. мірошник — МІРО́ШНИК, а, ч. Власник млина; той, хто працює в млині; мельник. Млин у Мірошника був водяний. Мірошник той Хомою звався (Л. Глібов); За столом сиділа Одарка поруч з мірошником з панського млина (І. Нечуй-Левицький); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  3. мірошник — МІРО́ШНИК (власник млина; той, хто працює в млині); МЕ́ЛЬНИК, МЛИНА́Р діал. Почав він розпитувати мельника (мірошника), що то за такі люди Книші, і як вони живуть, і який в них звичай (Марко Вовчок); Десь за горами, за лісами, недалеко вже од кінця світу, жив собі млинар (казка). Словник синонімів української мови
  4. мірошник — Міро́шник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. мірошник — МІРО́ШНИК, а, ч. Власник млина; той, хто працює в млині; мельник. Млин у Мірошника був водяний. Мірошник той Хомою звався (Гл., Вибр., 1951, 13); За столом сиділа Одарка поруч з мірошником з панського млина (Н.-Лев., II, 1956, 54); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
  6. мірошник — Міро́шник, -ка м. Мельникъ. Мірошник мав хороший млин. Гліб. 82. Словник української мови Грінченка