1. Орфографічний словник української мови

Рудольф

Рудо́льф

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Рудольф — запозичене: нім. Rudolf; двн. hrod, hruod — слава і двн. wolf — вовк. Рудик. у Власні імена людей. Словник-довідник
  2. Рудольф — I (Rudolph) Вілма, 1940-94, америк. легкоатлетка; тричі олімпійська чемпіонка (1960) у спринті. II 1858-89, австр. ерцгерцоґ, єдиний син цісаря Франца Йосифа I; наклав на себе руки у мисливському замку Маєрлінґ (одночасно зі своєю приятелькою Марією фон Вестері). Універсальний словник-енциклопедія
  3. Рудольф — Ру́дольф, -фа, -фові (ім’я) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)