Тацит

Таци́т

іменник чоловічого роду, істота

історична особа

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Тацит — (Tacitus) Публій Корнелій, (?) бл. 55 — бл. 120, рим. історик і політик; 97 консул, пізніше проконсул провінції Азія; твори Т., серед яких Аннали (14-69), Історія (69-96), відзначаються психологічною проникливістю й блискучими характеристиками героїв. Універсальний словник-енциклопедія