1. Орфографічний словник української мови

Товмач

Товма́ч

прізвище

населений пункт в Україні

∗∗∗

товма́ч

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. товмач — товмач (122) —перекладач; [MО,VI] Словник з творів Івана Франка
  2. товмач — Перекладач, див. інтерпретатор, коментатор, товкмач, толмач Словник чужослів Павло Штепа
  3. товмач — ТОВМА́Ч, а́, ч. 1. заст. Той, хто усно перекладає з однієї мови на іншу під час бесіди, офіційних переговорів і т. ін.; перекладач. Тоді взялись за діло товмачі й писці. Словник української мови у 20 томах
  4. товмач — -а, ч. 1》 заст. Той, хто усно перекладає з однієї мови на іншу під час бесіди, офіційних переговорів і т. ін.; перекладач. 2》 Той, хто тлумачить, роз'яснює що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. товмач — ПЕРЕКЛАДА́Ч (той, хто перекладає з однієї мови на іншу); ТЛУМА́Ч заст., ТОВМА́Ч заст. (той, хто перекладав усно); ПЕРЕСПІ́ВУВАЧ (той, хто перекладає вірші без суворого дотримання тексту оригіналу). Словник синонімів української мови
  6. товмач — ТОВМА́Ч, а́, ч. 1. заст. Той, хто усно перекладає з однієї мови на іншу під час бесіди, офіційних переговорів і т. ін.; перекладач. Тоді взялись за діло товмачі й писці. Словник української мови в 11 томах