1. Орфографічний словник української мови

Тура

Тура́

іменник жіночого роду

річка в Сибіру

∗∗∗

тура́

іменник жіночого роду

* Але: дві, три, чотири тури́

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тура — Ту́ра: — подорож, турне [22] — обхід, дорога, маршрут [IV] — Тура (польсь. tura, фр. tour) — черговий оборот возом, машиною тощо, черга — пояснена як «обхід, дорога, маршрут» (549). До тури в поясненнях додане в дужках тур як її варіант. Словник з творів Івана Франка
  2. тура — Черга, коло Словник чужослів Павло Штепа
  3. тура — ТУРА́, и́, ж. Шахова фігура, що формою нагадує башту. Тура може пересуватися по горизонталях і вертикалях в усякий бік і на будь-яке поле (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. тура — -и, ж. Шахова фігура, що формою нагадує башту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тура — тура́ (франц. tour, від лат. turris – башта) шахова фігура, що має форму башти. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. тура — ТУРА́, и́, ж. Шахова фігура, що формою нагадує башту. Тура може пересуватися по горизонталях і вертикалях в усякий бік і на будь-яке поле (Перша книга шахіста, 1952, 23). Словник української мови в 11 томах