Устя
У́стя
іменник жіночого роду, істота
∗∗∗
у́стя
іменник середнього роду
гирло; вихідний отвір
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- устя — Гирло Словник чужослів Павло Штепа
- устя — -я, с. 1》 рідко. Те саме, що гирло 1). 2》 спец. Вихідний отвір чого-небудь. 3》 бот. Отвір між клітинами в шкірці листя рослин, крізь який відбувається випаровування вологи та обмін газами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- устя — У́СТЯ, я, с. 1. рідко. Те саме, що ги́рло 1. Відходжу не в розпуці .. Відходжу, сину мій, щаслива. Так перейшла я, як руслом ріка, Що від джерел своїх ген в темнім борі Шумить, співає пісню споконвічну Ген аж до устя, в безконечне море... Словник української мови у 20 томах
- устя — У́СТЯ, я, с. 1. рідко. Те саме, що ги́рло 1. Відходжу не в розпуці.. Відходжу, сину мій, щаслива. Так перейшла я, як руслом ріка, Що від джерел своїх ген в темнім борі Шумить, співає пісню споконвічну Ген аж до устя, в безконечне море… (У. Кравч., Вибр. Словник української мови в 11 томах
- устя — Устя, -тя с. Устье (рѣки). Стор. II. 142. Словник української мови Грінченка