1. Орфографічний словник української мови

Уїзд

Уї́зд

іменник чоловічого роду

населений пункт в Україні

∗∗∗

уї́зд

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уїзд — УЇ́ЗД¹ див. в'їзд. УЇ́ЗД², у, ч., заст. Адміністративно-територіальна одиниця в Росії з XIII ст. до 1923 р., що відповідала сучасному району. – Так, кажете, ви Таращанського уїзду, – помовчавши, говорить один, крутячи цигарку. Словник української мови у 20 томах
  2. уїзд — див. в'їзд. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. уїзд — ПЕРЕСЕ́ЛЕННЯ (зміна місця проживання); ПЕРЕЇ́ЗД (за допомогою засобів пересування, з майном); ВИ́ЇЗД, ЕМІГРА́ЦІЯ (в чужу країну); В'ЇЗД (УЇЗД), ІММІГРА́ЦІЯ (з іншої країни на постійне проживання); ВИ́ВІД іст. (селян на інші землі). Словник синонімів української мови
  4. уїзд — УЇ́ЗД див. в’їзд. Словник української мови в 11 томах
  5. уїзд — Уїзд, -ду м. Въѣздъ. Словник української мови Грінченка