1. Орфографічний словник української мови

Шпола

Шпо́ла

іменник жіночого роду

районний центр в Україні

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпола — ШПО́ЛА, и, ж., діал. Совок. Часто Щур брав шполу, якої вживають зварювальники під час роботи (С. Скляренко). Словник української мови у 20 томах
  2. шпола — -и, ж., діал. Совок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. Шпола — М. у Черкаській обл., райцентр; 23 тис. мшк.; підприємства харчової, машинобудівної, легкої промисловості. Заснована в XVI ст. Універсальний словник-енциклопедія
  4. Шпола — КІВШ (дерев'яний черпак для набирання зерна, борошна тощо), КОРЯ́К, КО́РЕЦЬ, СОВО́К, ШПО́ЛА діал. (лопатка із загнутими вгору бічними краями); ШКРЕБО́К (великий з ріжучим краєм). Словник синонімів української мови
  5. шпола — ШПО́ЛА, и, ж., діал. Совок. Часто Щур брав шполу, якої вживають зварювальники під час роботи (Скл., Помилка, 1933, 169). Словник української мови в 11 томах
  6. шпола — Шпо́ла, -ли ж. Совокъ. Черняхов. Словник української мови Грінченка