автентичний

автенти́чний

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. автентичний — Автенти́чний. Той, що ґрунтується на першоджерелі, вірогідний. Тим виділам повітовим, котрі дадуть потверджуючу відповідь на згадане питане, уділить виділ краєвий автентичних вістий о услів’ях еміґрациї до Бразилії (Б., 1895, 20, 3) // пол. Українська літературна мова на Буковині
  2. автентичний — (документ) справжній, правдивий, справдешній, непідробний; (текст) оригінальний, першоджерельний. Словник синонімів Караванського
  3. автентичний — Справжній, справдешній, справжнісінький, достеменний, нестеменний, достотний, правдивий, сутий, власноручний, див. оригінальний, подліний Словник чужослів Павло Штепа
  4. автентичний — [аўтеинтичнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. автентичний — -а, -е. Справжній, дійсний, правильний; такий, що ґрунтується на першоджерелі. Автентичний каданс — завершення музичного твору або музичного речення. Автентичний текст — офіційний текст міжнародного акта, договору, що розглядається сторонами як достовірний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. автентичний — АВТЕНТИ́ЧНИЙ, а, е. Справжній, дійсний. Тепер усе виявилось, і автентичні документи в руках у нас (М. Коцюбинський)... Словник української мови у 20 томах
  7. автентичний — (англ. аuthentic) – дійсний, що відповідає оригіналу. Економічний словник
  8. автентичний — автенти́чний (від грец. αύθεντικός – справжній) дійсний, вірний, той, що грунтується на першоджерелі. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. автентичний — СПРА́ВЖНІЙ (не фальшивий або який не є копією чи підробкою чого-небудь), НЕПІДРО́БНИЙ, НЕПІДРО́БЛЕНИЙ, СПРАВДЕ́ШНІЙ розм., СПРА́ВДІШНІЙ розм., СУ́ТИЙ рідше; АВТЕНТИ́ЧНИЙ книжн. (про текст, документ і т. ін. Словник синонімів української мови
  10. автентичний — Автенти́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. автентичний — АВТЕНТИ́ЧНИЙ, а, е. Справжній, дійсний. Тепер усе виявилось, і автентичні документи в руках у нас (Коцюб., III, 1956, 313); // Який походить з першоджерела, який відповідає оригіналові. Словник української мови в 11 томах
  12. автентичний — рос. аутентичный (від грец. authentilos — справжній) — дійсний, рівнозначний, той, що ґрунтується на першоджерелі. Eкономічна енциклопедія
  13. автентичний — Автенти́чний, -а, -е Достовѣрный, подлинный. Що більш довідуватимемось про неї (старовину українську) з аутентичних джерел, то все виразніш стоятиме вона перед очима нашого духа. К. Досв. [изд. 1876]. 3. Словник української мови Грінченка