альков

алько́в

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. альков — АЛЬКО́В, а, ч. Ніша в стіні кімнати для ліжка, відгороджена від основної частини кімнати завісою, аркою чи колонами. В глибині хати зроблений альков; замість ліжка в нім маленька естрада (Леся Українка); Таємничий альков із вигнутим склепінням ховався за складками важкої завіси (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
  2. альков — алько́в (франц. alcove, з ісп. аlcoba, від араб. аль-кубба – склепіння, намет) заглиблення в стіні, ніша для ліжка, відокремлена завісою від іншої частини приміщення. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. альков — (у стіні) ніша, заглиблення. Словник синонімів Караванського
  4. альков — -а, ч. Заглиблення в стіні кімнати для ліжка; ніша. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. альков — Алько́в, -ву (ч. р.) і алько́ва, -ви (ж. p.); -ко́ви, -ко́вів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. альков — АЛЬКО́В, а, ч. Заглиблення в стіні кімнати для ліжка; ніша. В глибині хати зроблений альков; замість ліжка в нім маленька естрада (Л. Укр., III, 1952, 44); Таємничий альков із вигнутим склепінням ховався за складками важкої завіси (Донч., III, 1956, 61). Словник української мови в 11 томах
  7. альков — (ісп. < араб. — маленька кімната) Заглиблення у спальні, виконане у вигляді ніші для ліжка, або частина кімнати, виділена для сну і відділена завісою, колонами, аркою. Архітектура і монументальне мистецтво