ант

ант

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ант — АНТ див. а́нти. Словник української мови у 20 томах
  2. ант — (лат. — попереду) Сильно виступаючий торець поздовжньої або поперечної стіни. У Стародавній Греції звичайно вирішувався з капітеллю й базою, ордерні форми яких відрізнялися від колон, що розміщалися між торцями. Два А. звичайно фланкували лоджію або портик. Архітектура і монументальне мистецтво