ант
ант
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ант — АНТ див. а́нти. Словник української мови у 20 томах
- ант — (лат. — попереду) Сильно виступаючий торець поздовжньої або поперечної стіни. У Стародавній Греції звичайно вирішувався з капітеллю й базою, ордерні форми яких відрізнялися від колон, що розміщалися між торцями. Два А. звичайно фланкували лоджію або портик. Архітектура і монументальне мистецтво