антипко

анти́пко

іменник чоловічого роду, істота

чорт

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. антипко — Анти́пко: — чорт, дідько [II] — чорт, нечиста сила [16] Словник з творів Івана Франка
  2. антипко — -а, ч., діал. Чорт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. антипко — АНТИ́ПКО, а, ч., діал. Чорт. – Ну, ну, ти, антипку! Цур тобі та дзусь! (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. антипко — див. чорт Словник синонімів Вусика
  5. антипко — ЧОРТ (уявна надприродна істота, яка втілює в собі зло), БІС, ЧОРТЯ́КА розм., ГА́СПИД (А́СПИД) розм., ГАСПИДЯ́КА підсил. розм., ДІ́ДЬКО розм., КУЦА́К розм., КУ́ЦИЙ розм., КУЦА́Н розм., КУЦЬ розм., АНТИ́ПКО діал., А́РІДНИК діал., МОЛЬФА́Р (МОЛФА́Р) діал. Словник синонімів української мови
  6. антипко — АНТИ́ПКО, а, ч., діал. Чорт. — Ну, ну, ти, антипку! Цур тобі та дзусь! (Фр., IX, 1952, 419). Словник української мови в 11 томах
  7. антипко — Анти́пко, -ка м. Чортъ, которому дверью отбито пятки, отчего онъ хромаетъ. Вх. Зн. 1. Драг. 52. Антипко (хованець) викльовуєся з курячого зноска. ЕЗ. V. 210. Якого антипка кричиш? Фр. Пр. 7. Словник української мови Грінченка