анулювання

анулюва́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. анулювання — -я, с. Дія за знач. анулювати; скасування. Анулювання зовнішнього боргу — повна або часткова відмова держави-позичальника від сплачування платежів із зовнішніх позик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. анулювання — АНУЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. анулюва́ти; скасування. 13 листопада 1918 року відбулося анулювання Брестського договору з Німеччиною (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. анулювання — (англ. anulment) скасування, оголошення недійсним якого-небудь акта, договору або прав. Економічний словник
  4. анулювання — анулюва́ння (від лат. annullo – знищую) скасування, оголошення недійсним якого-небудь акта, договору або прав. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. анулювання — Анулюва́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. анулювання — АНУЛЮВА́ННЯ, я, с., книжн. Дія за знач. анулюва́ти; скасування. Словник української мови в 11 томах
  7. анулювання — рос. аннулирование (від латин. annullo — знищую) — скасування договору, угоди, контракту, домовленості, цінних паперів або певних прав. Eкономічна енциклопедія