апоцентр

апоце́нтр

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. апоцентр — -у, ч. Точка орбіти небесного тіла або супутника, найбільш віддалена від центра тіла, навколо якого здійснюється обертання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. апоцентр — апоце́нтр (від апо... і центр) точка орбіти небесного тіла, найвіддаленіша від центрального тіла. В окремих випадках А. називають апогеєм, афелієм, апоселенієм. Словник іншомовних слів Мельничука