1. Орфографічний словник української мови

баболюб

баболю́б

іменник чоловічого роду, істота

зневажл.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. баболюб — -а, ч., зневажл. Те саме, що бабій 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. баболюб — БАБОЛЮ́Б, а, ч., зневажл. Те саме, що бабі́й 1. – Я кохаю іншу. – А цілуєш цю?.. Джиґун! Баболюб! (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах
  3. баболюб — див. звабник; розпусник Словник синонімів Вусика
  4. баболюб — ЗАЛИЦЯ́ЛЬНИК (чоловік, що залицяється до жінки, дівчини), КАВАЛЕ́Р, ПОКЛО́ННИК розм.; ЛОВЕЛА́С, ЗАЛЬО́ТНИК розм., ДЖИГУ́Н розм., ЗАКОХА́НЕЦЬ ірон., БАБІ́Й зневажл., БАБОЛЮ́Б зневажл., БА́БИЧ зневажл. рідше, СПІДНИ́ЧНИК зневажл., ВОЛОЦЮ́ГА зневажл. Словник синонімів української мови
  5. баболюб — БАБОЛЮ́Б, а, ч; зневажл. Те саме, що бабі́й 1. — Я кохаю іншу. — А цілуєш цю?.. Джигун! Баболюб! (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 352). Словник української мови в 11 томах
  6. баболюб — Баболюб, -ба м. = бабій і. КС. 1883. XI. 502. Словник української мови Грінченка