баклаг

бакла́г

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. баклаг — БАКЛА́Г, БОКЛА́Г, а, ч. Те саме, що бакла́га. Він зупинився біля криниці, набрав у боклаг води (О. Стороженко); Боярські слуги .. звивалися, .. наповнюючи шипучим медом і яблучником подорожні боклаги (І. Словник української мови у 20 томах
  2. баклаг — див. баклажка Словник синонімів Вусика
  3. баклаг — ФЛЯ́ГА (похідна посудина для рідини), ФЛЯ́ЖКА, БАКЛА́ГА (БОКЛА́ГА), БАКЛАГ (БОКЛА́Г), МАНІ́РКА (з кришкою, що служить за склянку). Кожен з курсантів був нав'ючений повною викладкою, з флягою, протигазом, з достатнім запасом патронів (О. Словник синонімів української мови
  4. баклаг — БАКЛА́Г, БО́КЛАГ, а, ч. Те саме, що бакла́га. Він зупинився біля криниці, набрав у боклаг води (Стор., І, 1957, 334); Під столом валявся порожній боклаг (Мирний, II, 1954, 296); Боярські слуги.. звивалися, ..наповнюючи шипучим медом і яблучником подорожні боклаги (Фр., VI, 1951, 10). Словник української мови в 11 томах
  5. баклаг — Баклаг, -га м. и баклага, -ги, ж. = боклаг. Вас. 145. Бери баклаг і барилу. Чуб. V. 1094. ум. баклажок, баклажка. Словник української мови Грінченка