1. Орфографічний словник української мови

барити

бари́ти

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. барити — Гаяти, затримувати, зволікати, жм, воловодити, р. бавити. Словник синонімів Караванського
  2. барити — барю, бариш, недок., перех. Затримувати кого-небудь довше, ніж треба; гаяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. барити — БАРИ́ТИ, барю́, ба́риш, недок., кого, що. Затримувати кого-небудь довше, ніж треба; гаяти. Підійшла я під віконце – Мати горох варить. Горох варить, серце в'ялить, На вулицю барить (з народної пісні); Прийшов день збору. Словник української мови у 20 томах
  4. барити — ЗАТРИ́МУВАТИ (залишати, утримувати кого-, що-небудь на якийсь час у певному місці, положенні), ЗАДЕ́РЖУВАТИ, БАРИ́ТИ, ГА́ЯТИ, ЗАГА́ЮВАТИ, ВГА́ЮВАТИ (УГА́ЮВАТИ) розм., ЗАБА́РЮВАТИ розм., ЗАБАРЯ́ТИ розм.; ТРИМА́ТИ, ДЕРЖА́ТИ (не відпускаючи). — Док. Словник синонімів української мови
  5. барити — БАРИ́ТИ, барю, бариш, недок., перех. Затримувати кого-небудь довше, ніж треба; гаяти. Підійшла я під віконце — Мати горох варить, Горох варить, серце в’ялить, На вулицю барить (Українські народні ліричні пісні, 1958, 230); Прийшов день збору. Словник української мови в 11 томах
  6. барити — Барити, -рю, -риш гл. Замедлять, задерживать. Ой одчиняй, не бари, бо кусають комарі. н. п. Ой нуте, робіть, себе не баріть! Чуб. ІІІ. 231. Словник української мови Грінченка