1. Орфографічний словник української мови

басило

баси́ло

іменник чоловічого або середнього роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. басило — -а, ч. і с., розм. Дуже гучний, сильний бас. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. басило — БАСИ́ЛО, а, ч. і с., розм. Дуже гучний, сильний бас. – Куди ви, Пилипе Митрофановичу, тягнете? Раді, що басилом Бог нагородив, то готові весь хор заглушити? (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
  3. басило — (-а) ч. і с.; мол., муз. Те саме, що бас1, 2. ПСУМС, 6. Словник жарґонної лексики української мови
  4. басило — БАСИ́ЛО, а, ч. і с., розм. Дуже гучний, сильний бас. — Куди ви, Пилипе Митрофановичу, тягнете? Раді, що басилом бог нагородив, то готові весь хор заглушити? (Збан., Переджнив’я, 1960, 409). Словник української мови в 11 томах