1. Орфографічний словник української мови

безмір'я

безмі́р'я

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безмір'я — БЕЗМІ́Р'Я, я, с. Те саме, що бе́змір 1. У блакитному безмір'ї Сонце плине і палає (Я. Щоголів); Перед собою він бачив .. титанічне безмір'я снігів і хмар (М. Стельмах); Могутній вихор клекоче, прагне у простір, несе громаддя корабля у безмір'я (О. Словник української мови у 20 томах
  2. безмір'я — див. безмежний; далечінь Словник синонімів Вусика
  3. безмір'я — БЕЗМЕ́ЖЖЯ (безмежні простори), БЕЗМЕ́ЖНІСТЬ, БЕЗБЕРЕ́ЖЖЯ, БЕЗБЕРЕ́ЖНІСТЬ, БЕЗКОНЕ́ЧНІСТЬ, БЕЗКРА́ЙНІСТЬ, БЕЗКРА́ЇСТЬ, БЕ́ЗМІР, БЕЗМІ́Р'Я, БЕЗМІ́РНІСТЬ, НЕОГЛЯ́ДНІСТЬ, НЕОЗО́РІСТЬ, НЕОСЯ́ЖНІСТЬ, БЕЗКІНЕ́ЧНІСТЬ рідше, БЕ́ЗКРАЙ рідко; МО́РЕ, ОКЕА́Н (чого... Словник синонімів української мови
  4. безмір'я — Безмір'я, -р'я с. Неизмѣримость, безпредѣльность, безграничность. Щог. В. 109. У блакитному безмір'ї сонце плине і палає. Щог. В. 40. Словник української мови Грінченка