белбас
бе́лбас
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- белбас — див. бельбас. Великий тлумачний словник сучасної мови
- белбас — БЕ́ЛБАС див. бе́льбас. Словник української мови у 20 томах
- белбас — див. ледачий Словник синонімів Вусика
- белбас — ВАЙЛО́ розм. (перев. зневажлива й лайлива назва неповороткої, незграбної людини), ТЮХТІ́Й, НЕЗГРА́БА, ЛА́НТУХ, ТЮЛЕ́НЬ, ВЕДМІ́ДЬ, БУРМИ́ЛО, МАМУ́ЛА, БАМБУ́ЛА, ОДОРО́БЛО (ОДОРО́БАЛО) (ДОРО́БАЛО) (ДОРО́БЛО), КЕ́НДЮХ, ОПУ́ДАЛО, ГЕВА́Л, ГЕРГЕ́ПА діал. Словник синонімів української мови
- белбас — БЕ́ЛБАС див. бе́льбас. Словник української мови в 11 томах
- белбас — Белбас, -са м. = бельбас. Словник української мови Грінченка