бенталь

Значення в інших словниках

1. бенталь — -я, ч. Область водойми, населена тваринними та рослинними організмами, що живуть на дні або в ґрунті водойми; бентос. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. бенталь — БЕНТА́ЛЬ, і, ж., екол. Дно і природний шар води у водоймі, заселені живими організмами. Для морських акваторій характерні різні види штучних субстратів, які можуть потрапляти в бенталь у зв'язку з цілеспрямованою техногенною діяльністю людини (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
3. бенталь — бента́ль (від грец. βένθος – глибина, дно) дно та придонний шар води, заселені організмами. Словник іншомовних слів Мельничука