1. Орфографічний словник української мови

блискання

бли́скання

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блискання — -я, с. Дія за знач. блискати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. блискання — БЛИ́СКАННЯ, я, с. Дія за знач. бли́скати 1, 2. Тіснота, галас, лайка, гуркіт возів, і знову чорна дорога в гори, блискання іскор, викресаних підковами, клекіт копит (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  3. блискання — див. блиск; блискавка Словник синонімів Вусика
  4. блискання — Бли́скання, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. блискання — БЛИ́СКАННЯ, я, с. Дія за знач. бли́скати. Тіснота, галас, лайка, гуркіт возів, і знову чорна дорога в гори, блискання іскор, викресаних підковами, клекіт копит (Гончар, III, 1959, 82). Словник української мови в 11 томах
  6. блискання — Блискання, -ня с. Сверканіе. Словник української мови Грінченка