блідо

Значення в інших словниках

1. блідо — Присл. до блідий 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
2. блідо — БЛІ́ДО. Присл. до бліди́й 1–3. Маня стояла оперта на фортеп'яні й виглядала блідо (О. Кобилянська); Блідо горять радіолампи (Д. Ткач); Всміхається блідо й ніяково Таня: їй соромно своїх босих ніг (А. Словник української мови у 20 томах
3. блідо — блі́до світло(перша частина складних слів – назв кольорів)(ст): Блідо-рожева суконка зайняла місце в шафі поряд із Бабциним ко́мплєтом, який Мамця ще довгий час сама носила, а я, мала, майже з побожністю торкала коронкових рукавів (Авторка)||ясно- Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. блідо — БЛІ́ДО. Присл. до бліди́й 1-3. Маня стояла оперта на фортеп’яні й виглядала блідо (Коб., III, 1956, 222); Блідо горять радіолампи (Ткач, Моряки, 1948, 131); Ще раз вибачай, ясочко моя, що так блідо описав тобі цю пам’ятну для мене подорож (Коцюб., III, 1956, 144). Словник української мови в 11 томах