богатир

богати́р

іменник чоловічого роду, істота

велетень

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. богатир — [богатир] -тиер'а, ор. -тиерем, м. (на) -тиерев'і/-тиер'у, кл. -ир'у, р. мн. -тиер'іў, д. -тиер'ам (велетень) Орфоепічний словник української мови
  2. богатир — -я, ч. 1》 Оспіваний у народній творчості герой, хоробрий воїн – людина-велетень з надзвичайною силою і відвагою. 2》 перен. Про дужу, кремезну, працьовиту, відважну людину. || Про велику, могутню тварину, рослину і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. богатир — див. великан, гігант, титан Словник чужослів Павло Штепа
  4. богатир — БОГАТИ́Р, я́, ч. 1. Оспіваний у народній творчості герой, хоробрий воїн – людина-велетень із надзвичайною силою та відвагою. Бог наслав такого богатиря, який убив того лютого змія, а з царівною одружився (з легенди); Образи сильних богатирів... Словник української мови у 20 томах
  5. богатир — див. сильний Словник синонімів Вусика
  6. богатир — ВЕ́ЛЕТЕНЬ (людина або істота, що виділяється серед інших дуже великим зростом), ВЕ́ЛЕТ, БОГАТИ́Р, ГІГА́НТ підсил., КОЛО́С підсил., ВЕРСТВА́ (ВЕРСТА́), ДИ́ЛДА фам.; ОДОРО́БЛО розм., ОДОРО́БАЛО розм. (перев. про високу незграбну людину). Всі.. Словник синонімів української мови
  7. богатир — БОГАТИ́Р, я́, ч. 1 Оспіваний у народній творчості герой, хоробрий воїн — людина-велетень з надзвичайною силою і відвагою. Нерідко образ Леніна набирає поетичних рис легендарного богатиря і героя (Вісник АН, 11, 1957, 52); *Образно. Словник української мови в 11 томах