1. Орфографічний словник української мови

богохульний

богоху́льний

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. богохульний — -а, -е, заст. Який виявляє богохульство; пройнятий богохульством. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. богохульний — БОГОХУ́ЛЬНИЙ, а, е. Який виявляє богохульство; пройнятий богохульством. Розсердився ж Зевс на богохульних Титанів божевільного письменства (П. Куліш); Він намагавсь інколи молитись, але з уст його гордії богохульні речі лились (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. богохульний — БОГОХУ́ЛЬНИЙ, а, е, заст. Який виявляє богохульство; пройнятий богохульством. Він намагавсь інколи молитись, але з уст його гордії богохульні речі лились (Фр., X, 1954, 376). Словник української мови в 11 томах