1. Орфографічний словник української мови

бойовисько

бойови́сько

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бойовисько — І БОЙОВИЩЕ (місце битви) поле бою, побойовище; Р. БИТВА. Словник синонімів Караванського
  2. бойовисько — -а, с. Те саме, що бойовище. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бойовисько — БОЙОВИ́СЬКО, а, с. Те саме, що бойови́ще. І йде той люд, мов хвилі в океані, без ліку, без числа на бойовисько (Леся Українка); Зараз вони [генерали] вирішують долю майбутнього бойовиська (В. Собко); У стародавньому світі були сміливці, котрі влаштовували акулячі бойовиська (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  4. бойовисько — див. бій Словник синонімів Вусика
  5. бойовисько — БИ́ТВА (тривалий, жорстокий або вирішальний, генеральний бій), БАТА́ЛІЯ заст., уроч., БОЙОВИ́ЩЕ заст., уроч., БОЙОВИ́СЬКО заст., уроч., БРАНЬ уроч., ПИР поет., ПОБО́ЇЩЕ заст., СІ́ЧА підсил. уроч., РАТОБО́РСТВО заст., уроч., РАТЬ заст., уроч. Словник синонімів української мови
  6. бойовисько — Бойови́сько, -ка, -ку, на -ську Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. бойовисько — БОЙОВИ́СЬКО, а, с. Те саме, що бойови́ще. І йде той люд, мов хвилі в океані, без ліку, без числа на бойовисько (Л. Укр., І, 1951, 253); Зараз вони [генерали] вирішують долю майбутнього бойовиська (Собко, Кавказ, 1946, 91); [Тірца... Словник української мови в 11 томах
  8. бойовисько — Бойовисько, -ка с. = бойовище. Федьк. І. 134. Словник української мови Грінченка