брак

брак 1

іменник чоловічого роду

нестача або відсутність

брак 2

іменник чоловічого роду

продукція низької якості

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брак — (відсутність достатньої кількості чого-небудь) нестача, недостача, (дуже мало) дефіцит, скрута, голод, криза, (повна) відсутність, (частіше в медицині) недостатність. Словник синонімів Полюги
  2. брак — Не(до)стача, відсутність; (виробничий) вибірки, перебірки; (дефект) ВАДА. Словник синонімів Караванського
  3. брак — I -у, ч. Нестача чогось, відсутність кого-, чого-небудь. II -у, ч. Продукція або товар низької якості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. брак — 1. шлюб, одруження 2. негідь, покідь, покідьки, посід, послідок, потолоч 3. нестача Словник чужослів Павло Штепа
  5. брак — БРАК¹, у, ч. Нестача чогось, відсутність кого-, чого-небудь. Разом з тими відомостями почали приходити й інші – про голод в краю, про брак паші, про дорожнечу (І. Словник української мови у 20 томах
  6. брак — брак відсутність (ст) ◊ брак виховання невихованість (ст): У 1920 році за часів большевицького переслідування галичан у Києві я ніколи не оглядався, йавіть тоді, коли мене хто кликав. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. брак — див. вада Словник синонімів Вусика
  8. брак — (старонім. brack) зіпсована або неякісно виготовлена продукція. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. Брак — (Braque) Жорж, 1882-1963, франц. маляр і графік, один із гол. представників кубізму; запровадив у малярстві колаж; після 1939 синтетичні анімалістичні скульптури, силуети людських фігур, графіка. Універсальний словник-енциклопедія
  10. брак — I. БРАК кого-чого (відсутність достатньої кількості або повна відсутність кого-, чого-небудь), НЕСТА́ЧА чого, у чому, НЕСТА́ТОК чого, у чому, ДЕФІЦИ́Т чого, у чому, з чим, СКРУ́ТА з чим, яка, ГО́ЛОД на що, який, підсил., КРИ́ЗА яка, підсил. Словник синонімів української мови
  11. брак — Брак, -ку, -кові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. брак — БРАК¹, у, ч. Нестача чогось, відсутність кого-, чого-небудь. Разом а тими відомостями почали приходити й інші — про голод в краю, про брак паші, про дорожнечу (Фр., IV, 1950, 45); Досі не писала.. через брак часу (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  13. брак — рос. брак (від старе нім. Brack) — 1. Зіпсована або неякісна чи з окремими вадами продукція, непридатна або малопридатна для використання. 2. Товари, які не відповідають шаблонам, стандартам. Eкономічна енциклопедія
  14. брак — Брак, -ку м. 1) Бракъ, негодное. Сам брак ми ( = мі) лишили. Фр. Пр. 116. 2) Недостатокъ, неимѣніе. Купив би всього, та брак грошей. Словник української мови Грінченка