бридитися

бри́дитися

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бридитися — Гидувати, гребати, гребувати; пор. ГОРДУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  2. бридитися — -джуся, -дишся, недок., ким, чим. Відчувати огиду до кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бридитися — БРИ́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., ким, чим. Відчувати огиду до кого-, чого-небудь. Бридиться, як кіт салом (Номис); І як доказати, що він, панич, не похваляє батькового вчинку, бридиться ним? (І. Франко); Бриджуся тобою, тля лопушана, Яка єси – така тобі й шана (Л. Костенко). Словник української мови у 20 томах
  4. бридитися — бри́дитися гидувати (м, ср, ст): Не можу дивитися, як ти їш руками, і тобі все падає, і писочок весь у каші. Аж бриджуся з того (Авторка); Все ж я конини бриджуся, їсти її не буду (Лис Микита 1960 6: ЕКО)||бридувати Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. бридитися — див. гидувати; зневажати Словник синонімів Вусика
  6. бридитися — ГИДУВА́ТИ (відчувати огиду, відразу), БРИ́ДИТИСЯ, ГРЕ́БУВАТИ (ГРЕ́БАТИ), ГИ́ДИТИСЯ діал., БРИ́ДИТИ діал., ГЕ́РБУВАТИ діал., ГАНЬБУВА́ТИ діал. — Я вже одвикла й од м'яса й навіть не можу його їсти, бо чогось гидую (І. Словник синонімів української мови
  7. бридитися — Бри́дитися, бри́джуся, -дишся; не бри́дься, -дьтесь ким, чим Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. бридитися — БРИ́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., ким, чим. Відчувати огиду до кого-, чого-небудь. Бридиться, як кіт салом (Номис, 1864, № 5010); І як доказати, що він, панич, не похваляє батькового вчинку, бридиться ним? (Фр., III, 1950, 281). Словник української мови в 11 томах
  9. бридитися — Бридитися, -джуся, -дишся гл. Брезгать, чувствовать отвращеніе, гнушаться. Бридиться, як кіт салом. Ном. № 5010. Убогими не гордились, сиротами не бридились. Драг. 169. Тим сі бриджу, що коло бридкого сиджу. Фр. Пр. 125. Словник української мови Грінченка