бувалий

бува́лий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бувалий — [бувалией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
  2. бувалий — -а, -е. Який багато бачив, зазнав у своєму житті; який має великий життєвий досвід. || у знач. ім. бувалий, -лого, ч. Про досвідчену людину, яка багато бачила, зазнала у своєму житті; бувалець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бувалий — 1. минулий, колишній 2. досвідчений, пройдисвіт Словник чужослів Павло Штепа
  4. бувалий — БУВА́ЛИЙ, а, е. Який багато бачив, зазнав у своєму житті; який має великий життєвий досвід. Ой, знає він чимало пригод, той кремезний, як з криці злитий, бувалий отаман! (М. Словник української мови у 20 томах
  5. бувалий — Не такий старий, як бувалий. Іронічно про такого, що поза домом нігде не був. Хто у світі бував, той багато дива видав. Хто багато подорожував, той бачив багато такого, чого вдома не побачиш. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. бувалий — Битий, бувалець, всезнайко, всезнайкуватий, вушлий, дійшлий, дойда, дока, досвідний, досвідчений, знаюк, клепаний, клепаний-переклепаний, ляканий, метикований, метиковитий, навчений, наметаний, натренований, обізнаний, обстріляний, обтесаний... Словник синонімів Вусика
  7. бувалий — БУВА́ЛИЙ у знач. ім. (той, хто багато бачив, зазнав у своєму житті), БУВА́ЛЕЦЬ розм., БИ́ТИЙ розм. Не питай старого, а питай бувалого (прислів'я); Але ж як їх (молодих бійців) зараз навчати? Сагайді — тому легко. .. Словник синонімів української мови
  8. бувалий — Бува́лий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. бувалий — БУВА́ЛИЙ, а, е. Який багато бачив, зазнав у своєму житті; який має великий життєвий досвід. Ой, знає він чимало пригод, той кремезний, як з криці злитий, бувалий отаман! (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  10. бувалий — Бувалий, -а, -е Бывалый, опытный. Чуб. І. 236. Не питай старого, а питай бувалого. Ном. № 5784. Словник української мови Грінченка