1. Орфографічний словник української мови

білетик

біле́тик

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білетик — -а, ч. Зменш.-пестл. до білет 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. білетик — БІЛЕ́ТИК, а, ч., заст. Зменш. до біле́т 1. Товаришу секретар, прошу наготовити білетики на жеребки. – Білетики готові, товаришу голово (В. Винниченко); [Носильник (швидко входить з квитком у руці):] Прошу білетик, 11 карбованців 75 копійок (І. Кочерга). Словник української мови у 20 томах
  3. білетик — див. квиток Словник синонімів Вусика
  4. білетик — БІЛЕ́ТИК, а, ч. Зменш.-пестл. до біле́т 1. [Носильник (швидко входить з квитком у руці):] Прошу білетик, 11 карбованців 75 копійок (Коч., І, 1956, 591). Словник української мови в 11 томах