1. Орфографічний словник української мови

білочок

біло́чок

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до білок I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. білочок — БІЛО́ЧОК, чка, ч. Зменш. до біло́к¹ 1. Яєшня то здималась своїми жовтими очками.., то лопотіла білим пузирястим білочком (Панас Мирний); * У порівн. Уступила [дівчина] до хати біла, мов білочок... (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  3. білочок — БІЛО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до біло́к¹ 1. Яєшня то здималась своїми жовтими очками.., то лопотіла білим пузирястим білочком (Мирний, IV, 1955, 130); *У порівн. Уступила [дівчина] до хати біла, мов білочок… (Вовчок, І, 1955, 197). Словник української мови в 11 томах
  4. білочок — Білок, -лка м. 1) Бѣлокъ глазной. Чого ти білки витріщив? Ном. № 6600. 2) Бѣлокъ яичный. Шейк. ум. білочок. Словник української мови Грінченка