1. Орфографічний словник української мови

бісити

біси́ти

дієслово недоконаного виду

розм., рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бісити — бішу, бісиш, недок., перех., розм. Дуже сердити, гнівити кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бісити — БІСИ́ТИ, бішу́, бі́сиш; наказ. сп. біси́; недок., кого, розм. Дуже сердити, гнівити кого-небудь. Спокій Сулятицького все ще бісив князя. Хотів чимось дошкулити шляхтичеві, але не знаходив чим (В. Гжицький). Словник української мови у 20 томах
  3. бісити — ЛЮТИ́ТИ (дуже сердити, доводити до крайнього гніву), РОЗЛЮ́ЧУВАТИ, РОЗЛЮТО́ВУВАТИ, РОЗ'ЯРЯ́ТИ, ОЗВІ́РЮВАТИ розм., БІСИ́ТИ розм. рідше. — Док.: розлютува́ти, розлюти́ти, роз'ю́ши́ти, роз'яри́ти, озві́рити, збіси́ти, осатани́ти розм. рідше. Словник синонімів української мови
  4. бісити — БІСИ́ТИ, бішу́, бі́сиш, недок., перех., розм., рідко. Дуже сердити, гнівити кого-небудь. Спокій Сулятицького все ще бісив князя. Хотів чимось дошкулити шляхтичеві, але не знаходив чим (Гжицький, Опришки, 1962, 114). Словник української мови в 11 томах