вахлай

Значення в інших словниках

1. вахлай — -я, ч., зневажл. Неповоротка малотямуща людина; вахлак. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вахлай — ВАХЛА́Й, я́, ч., зневажл. Те саме, що вахла́к. І так собі ніби нікчемний народ, вахлаї такі .. ходять, було, схилившись (Сл. Гр.); П'яне панство танцює хай, святкуючи свою дворянську усобну перемогу над вахлаєм, володарем твоїм (П. Тичина). Словник української мови у 20 томах
3. вахлай — див. вайлуватий; слабодухий Словник синонімів Вусика
4. вахлай — ВАЙЛО́ розм. (перев. зневажлива й лайлива назва неповороткої, незграбної людини), ТЮХТІ́Й, НЕЗГРА́БА, ЛА́НТУХ, ТЮЛЕ́НЬ, ВЕДМІ́ДЬ, БУРМИ́ЛО, МАМУ́ЛА, БАМБУ́ЛА, ОДОРО́БЛО (ОДОРО́БАЛО) (ДОРО́БАЛО) (ДОРО́БЛО), КЕ́НДЮХ, ОПУ́ДАЛО, ГЕВА́Л, ГЕРГЕ́ПА діал. Словник синонімів української мови
5. вахлай — ВАХЛА́Й, я́, ч., зневажл.. Неповоротка малотямуща людина; вахлак. І так собі ніби нікчемний народ, вахлаї такі… ходять було схилившись (Сл. Гр.); П’яне панство танцює хай, святкуючи свою дворянську усобну перемогу над вахлаєм, володарем твоїм (Тич., Чуття.., 1938, 67). Словник української мови в 11 томах
6. вахлай — Вахлай, -лая м. Вахлакъ. І так собі ніби нікчемний народ, вахлаї такі.... ходять було схилившись. ЗОЮР. І. 293. Словник української мови Грінченка