вдар

вдар

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вдар — (рукою) стусан, штовхан, жм. товченик, (по щоці) ЛЯПАС; П. (лобовий) В-Й атака, таран; (для репутації) шкода; (долі) струс, ІД. горе, нещастя, напасть; (нервовий) стрес, шок, б. з. грець; мн. УДАРИ, (серця) биття, (бубна) звуки, (грому) відгроми. Словник синонімів Караванського
  2. вдар — див. удар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вдар — ВДАР див. уда́р. Словник української мови у 20 томах
  4. вдар — АТА́КА (навальний наступ на ворога), ПРИ́СТУП, УДА́Р (ВДАР), ШТУРМ (рішучий наступ на фортецю, укріплення, опорний пункт). В сірій димній сутіні біжать в атаку солдати (О. Довженко); Сила народна узброєна без упину на приступ іде (Л. Словник синонімів української мови